Трихокосметика

Дослідження якості життя дітей хворих на гніздову алопецію

в співавторстві з Сербіна І.М., Калашнікова В.С.

Качук, Ю. В. Дослідження якості життя дітей хворих на гніздову алопецію / Ю. В. Качук, І. М. Сербіна, В. С. Калашнікова. - С.116-119


Гніздова алопеція у дітей є медико-соціальною проблемою, значимість якої визначається не тільки зростаючим рівнем поширеності даної патології, але і значним зниженням якості життя дитини та її сім'ї. У числі найважливіших пускових чинників гніздової алопеції передбачаються порушення мікроциркуляції, реології крові, гіпоксія, продукти перекисного окислення, токсини, депривація нейротрофічних факторів, психоемоційні стреси [3,6]. При вивченні впливу стресу на маніфестацію і загострення гніздової алопеції за допомогою психологічних тестів встановлено, що пацієнти з високими показниками за шкалою депресії реагують на стресові ситуації більш важким перебігом гніздової алопеції [5]. Суб'єктивні та об'єктивні ознаки гніздової алопеції надають прямий вплив на емоційний стан хворого [4]

В останні роки вивчення якості життя в медицині набуває все більшої актуальності. Якість життя - суб'єктивна оцінка людиною свого фізичного, психологічного та соціального благополуччя. Цінність показника полягає в тому, що суб'єктивна оцінка базується на строгих принципах доказової медицини, що робить якість життя інформативним і достовірним критерієм [1,2]. Знання особливостей порушення якості життя можуть допомогти при розробці методів терапії хворих, програм реабілітації та оцінці їх ефективності [4,8].  

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей якості життя дітей хворих на гніздову алопецію. Були обстежені 18 хворих у віці 5-12 років (10 дівчаток та 8 хлопчиків), що амбулаторно спостерігалися на кафедрі дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти. У 10 з них відмічалася вогнищева форма алопеції, з одним чи декількома вогнищами в області волосистої частини голови, у 6 дітей була прогредієнтна стадія, яка характеризувалася наявністю зони розхитаного волосся, з давністю захворювання чи рецидиву не більше 6 місяців. У 4 дітей з вогнищевою формою алопеції відмічалася стаціонарна стадія, зона розхитаного волосся була відсутня, ніякої динаміки в перебігу патологічного процесу не відмічалося  більше 6 місяців. У 8 дітей діагностована субтотальна та тотальна форми алопеції, у 3 з них - прогресуючий перебіг, що характеризувався часом розвитку: не більше 6 місяців без ознак покращання, у 5 хворих дітей констатували стаціонарну стадію, при перебігу захворювання від 6 місяців до 5,5 років без ознак позитивної динаміки у шкірному процесі. Тривалість захворювання у хворих дітей різними формами алопеції коливалась від 1,5 місяців до 6,5 років. Тривалість захворювання у дітей з гніздовою алопецією стаціонарної стадії варіювала від 8 місяців до 6,5 років.  Частіше  дебют захворювання приходився на періоди: від 5 до 7 років і від 11 до12 років. Серед хворих у віці від 5 до 7 років захворювання виникло у період, пов’язаний з різкими змінами режиму дня, сну і відпочинку, харчування, зростанням нервово-психічного навантаження. В цьому віці діти йдуть до школи. Цей період характеризується адаптаційним напруженням. Препубертатний період (11-12 років) характеризувався підвищенням кількості хворих субтотальною та тотальною алопеціями. В цей період дисгормональні розлади ведуть за собою розвиток вегето-судинних розладів, порушення фізичного і статевого дозрівання, лабільність вегетативної регуляції. Вірогідний зв’язок зі стресом і психоемоційним напруженням відмічали у 7 дітей, приблизно однакову кількість хворих вогнищевою і субтотальною та тотальною формами алопеції. Важкі захворювання і/чи смерть близьких родичів, розлучення батьків, нещасні випадки, часті сварки в сім’ї, конфлікти з однолітками та вчителями, вимушена зміна учбового закладу, великі навантаження у школі – ці фактори чітко визначалися батьками чи самими дітьми хворими на гніздову алопецію у 6 випадках. Тому нам важливо будо оцінити з принципів доказової медицини якість життя дітей хворих на гніздову алопецію.

Інструментом дослідження був обраний загальний опитувальник Pediatric Quality of Life Inventory - PedsQLтм4.0 [7]. Він складається з 23 (21) питань, об'єднаних в наступні шкали: «фізичне функціонування» (8 питань), «емоційне функціонування» (5 питань), «соціальне функціонування» (5 питань), «рольове функціонування - життя в школі / дитячому садочку» (3/5 питань). Опитувальник розділений на блоки по віку - 5-7, 8-12 (форми для дітей і батьків). Оцінювалася сумарна шкала (загальний бал) і психосоціальний стан здоров'я (сумарна шкала емоційного, соціального та рольового функціонування). Підрахунок балів проводився за 100 бальною шкалою; чим вище бал, тим вище якість життя дитини.

Получить консультацию

Оцінка якості життя дітей з гніздовою алопецією незалежно від форми і ступеня активності захворювання дозволила встановити наступні тенденції. Загальний бал якості життя по відповідям дітей не перевищував 52,8 балів, при цьому рівень всіх компонентів, складових показників якості життя, виявився приблизно однаковим, трохи більш високі значення у порівнянні з іншими мало тільки «соціальне функціонування» - 55,3 бала. Серед  інших аспектів якості життя, у дітей хворих на гніздову алопецію в більшій мірі страждає «соціальне» і «рольове (шкільне) функціонування». При цьому відзначаються вікові особливості: у групі дітей у віці 8-12 років найбільш уразливими параметрами якості життя виявився психосоціальний стан здоров’я, за рахунок емоційного, соціального та рольового функціонування. Необхідно відзначити, що батьки оцінили благополуччя своїх дітей вище, ніж самі діти, що свідчить про недостатнє розуміння батьками впливу гніздової алопеції на якість життя дітей. Найбільш виражені розбіжності у відповідях респондентів виявлені за шкалами «фізичне функціонування» і «соціальне функціонування», найменші - за шкалою «рольове функціонування».

Таким чином, гніздова алопеція як хронічне захворювання суттєво погіршує якість життя дітей, призводить до порушень в психоемоційній сфері та соціальної дезадаптації, які часто викликають рецидив чи погіршення перебігу захворювання. Цей фактор необхідно враховувати у складанні програм обстеження та лікування хворих дітей на гніздову алопецію, а також для оцінки їх ефективності, додаткової психотерапевтичної корекції суміжними спеціалістами.

Література

  1.  Баранов А.А., Альбицкий В.Ю., Винярская И.В. и др. Методология изучения качества жизни в педиатрии. Учебное пособие.  – М., 2008. –  С. 16.
  2.  Валиуллина С.А.,  Мочалова Е.К., Черников В.В. Перспективные направления изучения качества жизни как критерия здоровья детей // Школа здоровья. – 2005. – № 4. – С. 20-29.  
  3.  Верхогляд И. В., Олисова О.Ю., Гастроверхова И.П. Современные представления об этиологии, патогенезе и лечении очаговой алопеции // Российский журнал кожных и венерических болезней. – 2010. – № 1. – С. 48 – 51.
  4.  Галлямова Ю.А., Верхогляд И. В. Оценка качества жизни детей, больных гнездной алопецией их родителями // Сборник материалов к научно-практической конференции «Инновации в дерматологии, косметологии и эстетической медицине». – Уфа, 2009, 16-18 июня. – С. 30 – 31.
  5.  Кулагин В.И. Современные особенности клиники. Нейроэндокринные, сосудистые, иммунные механизмы патогенеза гнездной алопеции и дифференцированные методы терапии больных: Дис. ... д-ра мед.наук. М 1992.
  6.  Суворова К.Н., Гаджигоева  А.Г.  Гнездная алопеция  // Вестник дерматологии и венерологии. – 1998.  - № 5. – С. 67-73.
  7.  Varni J.W., Seid M., Kurtin P.S. PedsQL 4.0: reliability and validity of the Pediatric Quality of Life Inventory version 4.0 generic core scales in healthy and patient populations // Med. Care. – 2001. – V. 39, № 8. – Р. 800-812.
  8.  Vijayakumar V., John R.K., Datta D. et al. Quality of life after community based rehabilitation for blind persons in a rural population of South India // Indian J. Ophthalmol. –  2004. –  V. 52, № 4. –  P. 331–335.