Сучасні можливості корекції постакне
Качук Ю. Современные возможности коррекции постакне / Ю. Качук //Нувель Эстетик. – 2016. – № 6 (100).
Акне — одне з найпоширеніших захворювань шкіри (сальних залоз і волосяних фолікулів), яким у тій чи іншій формі протягом життя страждає до 95% населення цивілізованих країн [12]. Трапляється у 80–85 % осіб пубертатного та активного репродуктивного віку [1,2]. Після періоду акне настає стан післязапальних змін шкіри — постакне: розширення пор, стійка еритема та розширення капілярів, застійні плями, гіпер- і депігментація, рубці, нерівномірна текстура шкіри. Ступінь тяжкості проявів постакне залежить від багатьох чинників: віку пацієнта, своєчасності лікування, тяжких форм запальних елементів і тривалості перебігу патологічного процесу [6,7]. Післязапальні зміни шкіри турбують більшість хворих не менше, ніж прояви власне акне, складно коригуються, потребують дорогого лікування й часто залишаються на все життя, що також знижує якість життя пацієнтів [4].
Метою лікування постакне є не лише закріплення результатів консервативного лікування, а й покращення зовнішнього вигляду пацієнта. Жоден з існуючих методів системної терапії акне та постакне не усуває наявні дефекти достатньою мірою. Дерматокосметологи для корекції цього стану застосовують різні апаратні методики (лазери, фототерапію, мікродермабразію), хімічні пілінги, малоінвазивні ін'єкційні методи, вдаються до допомоги пластичних хірургів [6,11]. Хімічні пілінги на основі гліколевої або трихлороцтової кислот використовуються переважно при акне легкого та помірного перебігу й післяакнезних рубцях [3]. Методи глибокого впливу (механічна дермабразія, лазерна шліфовка, глибокий пілінг фенолом) застосовуються лише після повного регресу запального процесу, коли процес рубцювання повністю завершений і можливості корекції обмежені [9]. Методику лікування добирають індивідуально, залежно від типу та вираженості постакне. Оптимізація терапії, спрямована на запобігання побічним ефектам і профілактику формування виражених дефектів шкіри, істотно зменшить психосоціальні наслідки захворювання, підвищить якість життя пацієнта.
Представлено дані власного практичного досвіду корекції постакне у 20 пацієнток віком від 16 до 27 років за допомогою нової методики редермалізації та застосування комбінованого препарату, до складу якого входять 1,1% гіалуронова кислота та 1,6% натрієва сіль бурштинової кислоти (сукцинат). Редермалізація — відновлення дерми шляхом інтрадермальних ін'єкцій [7]. Оскільки запальний процес при акне та постакне зачіпає сальні залози й простір навколо них, саме дермальний шар ушкоджується найбільше. Відновлення повноцінної функції дерми є запорукою успішної корекції постакне [8]. Препарат вводили внутрішньошкірними ін'єкціями папульно (діаметр папул — 2 мм, відстань між папулами 0,5 см) за масажними лініями. Дно рубців постакне спочатку відсепаровували кінцем голки напівлінійною трасувальною технікою, потім вводили препарат. Після закінчення процедури поверхню обробляли дезінфекційним розчином, потім наносили крем з антисептичною дією. Курс лікування становив у середньому 4-6 сеансів з інтервалом 1 раз на 2 тижні. Клінічна ефективність редермалізації в корекції постакне виявлялася зменшенням вираженості суб'єктивних симптомів у всіх пацієнток, при цьому вже після другої процедури спостерігалося зниження дискомфорту, зменшення вираженості еритеми, лущення, помірне звуження пор. Зміни об'єктивних ознак захворювання після курсу характеризувалися зменшенням жирності шкіри, зниженням вираженості післязапальної гіперпігментації, значним вирівнюванням рельєфу шкіри, відсутністю плям застійної гіперемії та покращенням стану рубцевих змін постакне. Динаміка стану шкіри через 3 місяці після закінчення курсу редермалізації характеризувалася практично повним зникненням проявів постакне, за винятком відколотих атрофічних рубцевих змін.
Діагностика та лікування в Інституті
Отримати консультацію
Хронічний запальний процес виснажує життєвий ресурс клітинних елементів дерми, дезорганізує обмінні процеси [5]. Завдяки поєднаному синергічному ефекту впливу гіалуронової кислоти та сукцинату на шкіру з проявами постакне можна отримати виражений ефект. Сукцинат має потужні відновлювальні й антиоксидантні властивості, активно блокує вільні радикали, покращує метаболічні процеси в шкірі, посилює мікроциркуляцію та стимулює проліферацію фібробластів. Гіалуронова кислота підтримує міжклітинний і клітинний гомеостаз, зволожує шкіру за рахунок поповнення дефіциту гіалуронової кислоти в тканинах, бере участь в утворенні міжклітинного матриксу [5,10]. Методика редермалізації та її застосування для корекції еритеми ґрунтується на здатності посилювати мікроциркуляцію шкіри. Внаслідок застосування препарату для редермалізації нормалізується просвіт капілярів шкіри, стінка судин стає більш еластичною, зникає запалення судин та їх парез. Відновлення мікроциркуляції веде до зменшення ділянки еритеми, яка є результатом запалення, а надалі — до повного зникнення. Корекція застійних плям, гіперпігментації здійснюється за рахунок відновлення та посилення регенеративної функції шкіри. Посилення проліферації фібробластів сприяє утворенню колагену й збільшує вироблення власної гіалуронової кислоти, що призводить до покращення текстури шкіри та її зовнішнього вигляду.
Таким чином, застосування редермалізації для корекції постакне дає змогу: покращити естетичний вигляд шкіри; контролювати еволюційні процеси в зоні запалення; запобігати патологічному рубцюванню; мінімізувати призначення інших методів корекції, скоротити терміни реабілітації після перенесеної хвороби.
Список літератури
- Адаскевич И.П. Акне и розацеа. – СПб.: Ольга, 2000. – 132 с.
- Аравийская Е.Р. Современный взгляд на лечение акне: состояние проблемы и новые возможности // Лечащий врач. – 2003. – № 4–6. – С. 1820.
- Ахтямов С.Н. Подходы к терапии акне в практике дерматокосметолога // Вестник последил, мед. обр. М. – 2003. – №3-4. – С. 71-73.
- Л.А. Болотная, И.М. Сербина, Ю.С. Овчаренко Современные подходы в лечебной тактике при угревой болезни // Новости медицины и фармации. – 2009. – № 276. – С. 45-46.
- Деркач Н.Н., Коржов М.И., Коржов В.И. О возможности коррекции некоторых биохимических процессов в коже при старении // Укр.журнал дерматології, венерології, косметології. – 2009. – № 3. – С.45-59.
- Лучина Е.Н. Патогенетическое обоснование использования мезотерапии в лечении больных акне: Автореф. дисс. канд. мед. наук. СПб., 2008. – 21 с.
- Мирошниченко О.И. Редермализация и постакне // Нувель Эстетик. – 2011. – № 1 (65). – С.14-15.
- Самгин М.А., Монахов С.А. Современный взгляд на воспаление при акне // Вестн. дерматол. и венерол. 2003. – № 6. – С. 48-49.
- Финци И., Каплан X., Ландау М. Использовать пилинг или лазерное лечение угревых рубцов и гиперпигментации // Междунар. мед. журн. 2000. – №3. – С. 272-275.
- Шармазан С.І., Калюжна Л.Д. Стимулювання репаративних процесів шкіри шляхом застосування комбінації сукцинату та гіалуронової кислоти // Medix. Anti-Aging. – 2011. – № 1(19). – С.57-58.
- Юцковская Я.А., Юцковский А.Д., Маслова Е.В., Метляева Н.Б. Опыт междисциплинарного подхода к терапии и косметологической реабилитации кожи пациeнтов с угревой болезнью // Вестн. дерматол. и венерол. 2005. – № 2. – С. 32-35.
- Cordain
L., Lindeberg S., Hurtado M., et al. Acne vulgaris: a disease of Western
civilization. // Arch. Dermatol. 2002. – Dec. – Vol. 138. – P.
1584-1590.