UA
  • EN
  • RU
+38 (095) 926-25-85
Трихокосметика

Інволюційна втрата волосся

у співавторстві з Юлією Качук

Овчаренко Ю.С., Качук Ю.В. Інволюційна алопеція // Les Nouvelles Esthetiques Украина". – 2015. − №4 (92). − с. 78-85 (оригінал російською мовою).


Вступ 

Густе й блискуче волосся як ознака молодості та здоров'я бажане для людей будь-якого віку. Старіння в більшості жінок і чоловіків супроводжується певною мірою втрати волосся. Випадіння волосся, пов'язане з віковими змінами, часто називають сенільною алопецією, але, на думку авторів, коректнішим є термін інволюційна алопеція (ІА). 

Проте в літнього пацієнта причинами випадіння волосся, окрім іншого, можуть бути прийом лікарських препаратів, хірургічні операції, порушення обміну речовин, запальні процеси, генетична схильність або поєднання таких причин. Крім того, старіння волосся може бути косметичною проблемою, адже волосся стає тонким, крихким, сухим і ламким. Пропонуємо розглянути в цьому розділі поширені причини випадіння волосся в літніх пацієнтів і обговорити можливі варіанти терапії.

Інволюційна втрата волосся 

ІА — це дуже повільне, але стабільне дифузне потоншення волосся на голові, у пахвових і лобковій ділянках, що починається у віці 50 років і старше; уявлення про неї на сьогодні дещо обмежені [1]. Вважається, що ІА — незапальний і андрогеннезалежний процес [2]. Нормальний цикл росту волосся волосистої частини голови складається з тривалого періоду росту (анаген) середньою тривалістю 2-6 років, короткого перехідного періоду тривалістю приблизно 2-3 тижні (катаген) і періоду спокою (телоген), що триває близько 12 тижнів [3]. ІА характеризується зниженням темпів росту, зменшенням діаметра волосяного стрижня і тривалою фазою кеногену — паузою в циклі росту, під час якої волосяний фолікул залишається порожнім: після випадіння волосини у фазі телогену і до появи нової анагенної волосини [4]. Ці зміни можна спостерігати й при андрогенетичній алопеції (АГА), але при ІА вони менш виражені. На відміну від АГА, при ІА відзначається знижена активність 5α-редуктази; крім того, аналіз експресії генів за допомогою мікрочипів показує профіль експресії генів, відмінний від АГА. Зменшення розміру фолікула є спільною гістопатологічною ознакою обох порушень, які при цьому різняться віком початку захворювання, типом випадіння волосся та участю гормонів. Дані аналізу біопсій шкіри голови, взятих у чоловіків однакового віку з АГА, ІА та в контрольній групі, вказують, що зменшення розміру фолікула при АГА пов'язане зі зміною експресії генів, які відповідають за циклічність росту фолікула. Натомість особливості генної транскрипції при ІА свідчать про мітохондріальну дисфункцію та реакцію на окисний стрес, властиві тканинам, що старіють. Такі суттєві відмінності дають змогу стверджувати, що АГА та ІА — це два окремі стани, які представляють різні механізми спільного фенотипу зменшення розміру фолікула. Як причини ІА обговорюються такі: реплікативне старіння (скорочення теломер), запрограмована делеція органа, оксидативний стрес з одночасним виходом з ладу внутрішньоклітинної мережі антиоксидантів, зниження мікроциркуляції, фізіологічний дефіцит мікроелементів і трихотропних гормонів [5].

Вікові проблеми, що впливають на стан волосся

Зовнішній вигляд волосся надзвичайно важливий як для загального зорового, так і для суб'єктивного сприйняття. Сьогодні, коли тривалість життя зростає, бажання виглядати молодо сильне як ніколи. І хоча індустрія засобів догляду за волоссям, відповідаючи на споживчий попит, пропонує активні продукти для збереження здоров'я та краси волосся, залишається низка вікових проблем, що впливають на стан волосся, які також потрібно розв'язувати. Літні пацієнти страждають від різних станів, що впливають на волосся: дефіциту поживних речовин, ендокринних захворювань, ендогенних інтоксикацій, психологічних розладів і небажаних явищ, спричинених прийомом лікарських препаратів. Об'єм і якість волосся тісно пов'язані з харчуванням, загальним і психічним здоров'ям людини. Іноді симптоми очевидних патологічних станів хибно тлумачать як ознаки звичайного старіння, ігнорують і залишають без лікування. Тому, лікуючи літніх пацієнтів із проблемами волосся, важливо серйозно зважати на можливість проблеми із загальним станом здоров'я, що лежить в основі скарги пацієнта. Зростання кількості хронічних захворювань і мультиморбідних станів у популяції свідчить про потребу в комплексному підході до лікування проблем із волоссям у літніх пацієнтів. Технологічні досягнення та вдосконалення в охороні здоров'я дають змогу зберегти життя дедалі більшій кількості людей після станів, які раніше були смертельними. Цей факт у поєднанні зі старінням населення означає, що в дедалі більшої кількості пацієнтів є кілька паралельних захворювань. Термін «мультиморбідність» означає одночасну наявність кількох медичних станів в однієї людини [6]. 

Ендокринні захворювання 

Окрім харчування, вітамінів і добавок, фармкомпанії, що працюють над продуктами для уповільнення старіння, приділяють велику увагу замісній гормональній терапії, виходячи з припущення, що зниження вироблення гормонів з віком тісно пов'язане зі старінням. У представників обох статей рівні гормону росту, мелатоніну, дегідроепіандростерону та його сульфатної форми ДГЕАС досягають максимуму в третьому десятилітті життя, а потім поступово знижуються. Мільйони чоловіків приймають добавки тестостерону у вигляді кремів або пластирів, а десятки тисяч американців роблять ін'єкції людського гормону росту. Дегідроізоандростерон, мелатонін, соматотропін, тиреоїдні та інші гормони вважаються антивіковими препаратами. Попри деякі багатообіцяючі результати різних досліджень останніх років, наявні на сьогодні дані потребують підтвердження ефективності масштабного застосування гормонів для уповільнення старіння. Актуальним напрямом є вивчення мультистероїдного профілю методом мас-спектрометрії. Точне визначення рівня тестостерону рекомендоване для діагностики поширеного вікового дефіциту андрогенів. Нові можливості у визначенні вікових порушень стероїдогенезу відкривають сучасні технології. Наприклад, мас-спектрометрія з попереднім хроматографічним відокремленням зв'язаного тестостерону забезпечує високу чутливість і практично 100% специфічність і відтворюваність [7]. Важливо виявляти патологічні стани та адекватно їх лікувати [1]. 

Серед пов'язаних із віком розладів обмінних процесів вагому роль відіграють порушення ліпідного обміну (гіперглікемія, або глюкозотоксичність). Посилене глікування — це не що інше, як окиснення субстратів глюкозою, яка діє як вільний радикал. Неможливість використовувати глюкозу як субстрат для вироблення аденозинтрифосфату в інсулінозалежних тканинах (печінка, м'язи) і перехід виключно на окиснення жирних кислот (збільшення утворення вільних радикалів) неминуче призводять до ожиріння, наростання інсулінорезистентності, підвищення концентрації вільних жирних кислот, які також мають вільнорадикальну активність, що зрештою виснажує антиоксидантну систему. З огляду на це застосування препаратів, що нормалізують обмін речовин і мають яскраво виражену антиоксидантну та гіполіпідемічну дію, є патогенетично обґрунтованим. Альфа-ліпоєва кислота (АЛК) — потужний антиоксидант, що дає змогу застосовувати її з терапевтичною метою практично в усіх галузях медицини, особливо в комплексній терапії пов'язаних із віком захворювань. Будучи природним кофактором мітохондріальних ферментів, які каталізують окисне декарбоксилювання α-кетокислот, таких як піруват і α-кетоглутарат, АЛК водночас жиро- і водорозчинна, тож може проникати в будь-які тканини організму, чинячи антиоксидантну дію не лише поза клітиною, а й усередині неї. Вона також активізує дію інших антиоксидантів — вітамінів А і С, глутатіону та коензиму Q10. Підтверджено припущення, що АЛК є антиоксидантом, який захищає сульфгідрильні групи системи транспортерів глюкози, що, своєю чергою, підвищує інсулінозалежну утилізацію глюкози. У літературі описано здатність АЛК покращувати обмін речовин у шкірі, сприяти відновленню колагену, чинити протизапальний ефект [8]. 

Дефіцит нутрієнтів 

Кількість і якість волосся безпосередньо пов'язані з харчуванням людини. Нормальне надходження, споживання і транспорт білків, енергії, мікроелементів, а також вітамінів мають принципове значення для тканин з такою високою активністю біосинтезу, як волосяний фолікул. Оскільки стрижень волосини майже повністю складається з білка, білкова складова раціону критично необхідна для утворення нормальної здорової волосини. Швидкість мітозу чутлива до енергетичної цінності раціону, яку забезпечують переважно вуглеводи, що зберігаються у вигляді глікогену в зовнішній кореневій піхві фолікула. Нарешті, достатній запас вітамінів і мікроелементів необхідний для біосинтезу та енергетичного метаболізму фолікула. Нестача білка й низька енергетична цінність раціону призводять до дефіциту незамінних амінокислот, мікроелементів і вітамінів, що може спричинити порушення росту та пігментації волосся. Вплив харчування на ріст волосся оцінювали, спостерігаючи вроджені порушення обміну речовин і нутрієнтні недостатності, а також у дослідженнях застосування харчових добавок у тварин і людини [1]. У світі накопичено достатній позитивний досвід вивчення і терапевтичного застосування препаратів, що містять АК. Амінокислотні суміші дедалі ширше використовують як високоефективні та малотоксичні препарати для корекції гіпопротеїнемій різного походження, стимуляції компенсаторно-адаптаційних процесів, що потребують активації білкового анаболізму. Фармакологічні ефекти амінокислотних препаратів зумовлені активацією обмінних процесів в організмі, зменшенням розщеплення власних білків і поповненням пулу необхідних проміжних продуктів [9]. Мабуть, найбільш вивченим і виправданим у цьому випадку є застосування метаболічного комплексу з доведеною ефективністю щодо росту волосся і репігментації, що містить комбінацію амінокислот (L-цистину), кератину, вітамінів групи В, лікарських дріжджів і ПАБК (CYP-комплекс). Сірковмісні амінокислоти можуть слугувати своєрідним будівельним матеріалом для структурних компонентів волосини та забезпечувати енергетичний супровід процесів синтезу специфічних цитокератинів. Пантотенат кальцію — як єдиний незамінний компонент коензиму ацетилювання — бере участь у вуглеводному, жировому та білковому обміні, синтезі ацетилхоліну, стероїдів, нормалізує утворення колагену та репаративні процеси в тканинах, стимулює матричні клітини до поділу. Тіамін захищає мембрани клітин від токсичного впливу продуктів перекисного окиснення, бере участь у стабілізації метаболізму, прискоренні клітинного поділу, є джерелом енергії для повноцінного утворення здорової волосини. Екстракт медичних дріжджів — природний комплекс вітамінів групи В, ензимів, амінокислот і мінеральних речовин, який нормалізує обмін речовин, регулює процеси травлення, роботу печінки та інших органів, сприяє підтриманню імунологічного статусу організму, забезпечує симбіотичну флору факторами росту, є добрим джерелом енергії. Параамінобензойна кислота бере участь у засвоєнні білка. Помічено, що після застосування великих доз парааміномбензойної кислоти спостерігається репігментація волосся, завдяки чому її використовують для профілактики сивини [10]. Отже, завдяки синергізму активних інгредієнтів, що входять до складу препарату, CYP-комплекс має загальнозміцнювальні та регенерувальні властивості, антиоксидантну, детоксикаційну дію, заповнює дефіцит сірковмісних амінокислот і вітамінів в організмі. Результати міжнародних досліджень, проведених у різних країнах з 1971 р. по 2015 р., показали високу ефективність у лікуванні дифузних алопецій,  зокрема інволюційного генезу, дегенеративних змін структури волосини, профілактиці сивини, що робить його застосування обґрунтованим в антивіковій терапії волосся [11,12]. 

Медикаментозно індуковані проблеми

Помічено, що до анорексії та дефіцитних станів можуть призвести основна патологія і медичне лікування. Недостатнє всмоктування поживних речовин може бути пов'язане зі станом зубів і захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Також лікарські препарати можуть впливати на нутрієнтний статус через побічні ефекти (наприклад, анорексію, нудоту і змінене смакове сприйняття) і зміну всмоктування поживних речовин, їх обміну та виведення. Як правило, частота побічних явищ, пов'язаних із прийомом препаратів, з віком зростає через вищу чутливість до таких побічних ефектів, частіший прийом ліків і супутніх препаратів та збільшення кількості коморбідних захворювань у літніх пацієнтів. Побічні реакції волосся на препарати — поширене явище. Препарати можуть спричиняти різні типи облисіння: від ледь помітного випадіння волосся до вираженого і незворотного облисіння. Серед інших побічних ефектів спостерігаються стимуляція росту волосся з гіпертрихозом або активація гірсутизму, а також зміни структури чи кольору волосся.

Ендогенна інтоксикація

З огляду на медикаментозне навантаження пацієнтів літнього віку та часту мультиморбідність спостерігається порушення гомеостазу через наростання процесів ендогенної інтоксикації, які, своєю чергою, призводять до накопичення в тканинах і біологічних рідинах організму метаболітів нормального чи патологічного обміну речовин, продуктів життєдіяльності бактерій, великого антигенного навантаження. При цьому важливе значення в семіотиці органопатій мають порушення детоксикаційної функції печінки, адже саме печінка є центральним органом хімічного гомеостазу, де створюється єдиний обмінний і енергетичний пул для метаболізму жирів і вуглеводів; вона також бере участь у синтезі деяких ферментів і вітамінів [13]. На нашу думку, включення до комплексної програми антистаріння препаратів детоксикаційної та гепатопротекторної дії є актуальним терапевтичним напрямом. У зарубіжній літературі цій проблемі приділяють недостатньо уваги, проте дослідження вітчизняних авторів, що тривають, доповнюють наявні уявлення новими фактами.

Психологічні розлади в літніх людей

У багатьох пацієнтів із захворюваннями волосся або шкіри голови на тлі їхньої основної скарги спостерігаються психологічні розлади. Літні люди переживають зміни й втрати в житті, пов'язані з виходом на пенсію, інвалідністю та смертю друзів і близьких, а також зміни фінансового, соціального й фізичного статусу. Ці зміни можуть призвести до депресії. Проте існує безліч інших розладів, що є проміжними дерматологічними та психіатричними станами, якими займається нова актуальна наука — психодерматологія. Оскільки клінічні прояви досить стереотипні, а основна психопатологія значно варіює, важливим етапом діагностики та лікування є з'ясування природи основного психопатологічного стану і його корекція [14].

Діагностика та лікування в Інституті

Отримати консультацію

Старіння шкіри голови

Шкіра волосистої частини голови, як і шкіра інших ділянок тіла, зазнає внутрішніх і зовнішніх процесів старіння. Такі вікові зміни шкіри голови генетично запрограмовані і, будучи проявом хронологічного старіння, вважаються старінням, спричиненим внутрішніми чинниками. Ті додаткові вікові зміни, що зумовлені накопиченням несприятливого впливу довкілля, особливо внаслідок ультрафіолетового опромінення, належать до старіння, спричиненого зовнішніми чинниками. Результати спостережень за процесами старіння шкіри загалом можна застосовувати і до шкіри волосистої частини голови. Наявність і вираженість випадіння волосся — основний чинник, що визначає, наскільки шкіра голови схильна до фотостаріння, адже волосяний покрив є ефективним природним захистом шкіри голови від ультрафіолетового випромінювання [15]. Ефекти старіння на шкірі, вкритій волоссям, відносно непомітні. Під волосяним покривом шкіра виглядає блідою і сухою, з певною в'ялістю. Натомість ділянка голови, що лисіє, має ознаки фотостаріння: нерівномірну пігментацію, зморшки, телеангіектазії та передракові/ракові захворювання, зокрема актинічний кератоз, базальноклітинну карциному і плоскоклітинну карциному.

У шкірі, яка хронічно зазнає впливу ультрафіолетового світла, класичними гістологічними змінами є дермальний еластоз і відкладення потовщених деградованих колагенових та еластичних волокон. Ці зміни спостерігали під час обстеження 140 чоловіків з АГА і 50 чоловіків без АГА. Обстеження показало, що шкіра ділянки голови, яка лисіє, характеризувалася потовщенням дерми, головним чином через підвищений рівень сонячного еластозу. Це дослідження також показало, що сонячний еластоз передує виникненню АГА, а отже, волосся на голові не забезпечує повноцінного захисту від УФ-випромінювання. Інші ознаки старіння, які також можна спостерігати на шкірі голови, що зазнає впливу УФ-променів, — помітна зміна товщини та щільності епідермісу, нерівномірний розподіл меланоцитів і збільшення кількості запальних клітин у шкірі [16].

Внутрішнє старіння шкіри також залежить від окисного стресу, який спричиняють безперервні клітинні механізми, що генерують активні форми кисню (АФК), зокрема супероксид-аніон, пероксид і синглетний кисень. На прикладі культивованих фібробластів доведено, що підвищення рівня АФК веде до старіння [17]. Численні механізми, через які ці частинки призводять до апоптозу, охоплюють накопичення пошкоджень ДНК, пероксидне окиснення мембран, видозміни карбонілів і втрату сульфгідрильних груп білків. У шкірі голови людини, що сивіє, анагенні волосяні фолікули мають ознаки окисного стресу та апоптозу під час імуногістохімічного аналізу і в культурі клітин. Меланоцитарний апоптоз також посилювався під впливом додаткового екзогенного окисного стресу [1]. Утворення АФК унаслідок УФ-випромінювання безпосередньо спричиняє оксидативне пошкодження білків верхніх шарів шкіри. Деякі амінокислоти, наприклад тирозин, аргінін, цистеїн, метіонін, пролін і треонін, чутливі до окисного пошкодження. Структури шкірних колагенів і еластину пошкоджуються через утворення поперечних міжмолекулярних зв'язків, що виникають при УФ-опроміненні. Таке окиснення шкірних білків може призвести до втрати білкових функцій, втрати або появи ферментативної активності та підвищення або зниження чутливості до деградації [17]. Відомо також, що ультрафіолетове опромінення спричиняє фотостаріння через генетичні механізми і пошкодження ДНК. Мітохондріальна ДНК зазнає «загальної делеції» — видалення 4977 пар нуклеотидів, яке з віком спостерігається в багатьох тканинах. Дослідження захищених від сонця ділянок шкіри показало, що повторювані сеанси УФ-опромінення протягом 2 тижнів до 40% збільшують дермальну мітохондріальну загальну делецію, і цей ефект, імовірно, здебільшого зберігається навіть після припинення впливу УФ. У деяких випадках розмір такої загальної делеції збільшується в 32 рази через 16 місяців. Справді, під час дослідження біоптатів шкіри голови, взятих у різні періоди часу, встановлено, що частота делецій мітохондріальної ДНК волосяних фолікулів з віком зростає. Люди з сивим волоссям також мають вищий рівень делеції мітохондріальної ДНК, що вказує на аналогічні процеси в шкірі голови [18].

Крім того, запальна реакція, імовірно, є важливою частиною фотостаріння. Ультрафіолетове опромінення активує фактор транскрипції NF-κB, який індукує експресію прозапальних цитокінів, зокрема інтерлейкіну-1 (IL-1), інтерлейкіну-6 (IL-6), фактора росту ендотелію судин (VEGF), TNF-α, і молекул адгезії [19]. Ці цитокіни потім дають позитивний зворотний зв'язок, що створює замкнене коло, яке посилює вплив УФ-випромінювання [20].

Менопауза як частина процесу старіння жінок має значний вплив на стан шкіри. Рецептори естрогенів і андрогенів розташовані на епідермальних кератиноцитах, дермальних фібробластах, сальних залозах і волосяних фолікулах. На волосистій частині голови переважають естрогенові рецептори ERβ. Наслідки постменопаузальної гіпоестрогенемії проявляються, зокрема, у зниженні рівня колагену шкіри та зменшенні товщини дерми. Естроген також безпосередньо впливає на збільшення глюкозаміногліканів і на посилення вазодилатації шкірної мікроциркуляції в жінок. Отже, при біологічному старінні поступово відбувається потоншення дерми за рахунок зменшення об'єму основної речовини, колагенових і еластичних волокон. Основною віковою зміною сполучної тканини є зменшення вмісту води і співвідношення «основна речовина/волокна». Зменшення цього співвідношення пов'язане зі зниженням концентрації глікозаміногліканів (ГАГ). Відзначено також, що з віком змінюються кількісні співвідношення між окремими гліканами: гіалуроновою кислотою, хондроїтин-6-сульфатом, гепарином і гепарансульфатом. Відомо, що перші вікові зміни пов'язані зі зниженням вмісту гіалуронової кислоти. Суттєві вікові зміни ГАГ реєструються після 35–40 років і досягають максимуму в період менопаузи. Описані зміни основної речовини дерми призводять до зменшення гідратації, тургору та еластичності шкіри [21].

Сьогодні найефективнішим методом боротьби з фотостарінням визнано метод редермалізації. Це ін'єкційний метод, що передбачає внутрішньодермальне введення препаратів, які містять гіалуронову кислоту в поєднанні із сукцинатом натрію. На нашу думку, перспективним підходом у комплексній програмі профілактики інволюційних змін волосся та волосистої частини голови є застосування препарату Предермаль, що містить 0,55% гіалуронової кислоти і 1,6% сукцинату натрію; завдяки їхньому синергізму препарат діє на різні патогенетичні механізми старіння шкіри і досягається потужний комплексний anti-age ефект редермалізації. Метаболічна дія янтарної кислоти пов'язана зі стимуляцією синтезу білка і прискоренням регенерації пошкоджених клітин, що має визначальне значення для відновлення ВФ. Важливою є здатність янтарної кислоти до капіляропротекції, що покращує мікроциркуляцію крові. Дослідження продемонстрували, що янтарна кислота пригнічує запалення шляхом нормалізації рівня медіаторів запалення гістаміну і серотоніну, стимулює білки екстрацелюлярного матриксу. Встановлено, що введений ззовні сукцинат має помірну антигіпоксичну дію, покращуючи акцепцію циркулюючого кисню і підвищуючи стійкість клітин до гіпоксії. Під час катаболізму янтарної кислоти відбувається утилізація інших органічних кислот, що сприяє відновленню кислотно-лужного балансу і забезпечує профілактику запального ацидозу, наприклад після надмірної інсоляції  [22,23,24]. Високомолекулярна гіалуронова кислота у складі препарату Предермаль сприяє гідратації та пригніченню неконтрольованого ангіогенезу, продукції цитокіну IL-1b, простагландину Е2, має імуносупресивну дію і детоксикаційний ефект,  покращує дренаж [21,24]. Гіалуронова кислота усуває зневоднення шкіри, поповнюючи дефіцит гіалуронової кислоти в тканинах, а також стимулює проліферацію фібробластів, посилюючи ендогенний синтез гіалуронової кислоти та колагенових волокон. Отже, синергізм вираженої антиоксидантної дії гіалуронової кислоти і сукцинату натрію змінює внутрішньоклітинні окисно-відновні процеси, знижуючи тим самим чутливість рецепторного апарату клітин до негативних впливів зовнішнього середовища. Гістологічні дослідження показали явну перевагу методу, що виражалася в упорядкуванні волокнистих структур дерми, відновленні колагенових волокон, нормалізації всіх шарів шкіри. Унікальна комбінація активних інгредієнтів, що доповнюють одне одного: такий комбінований препарат рекомендують для корекції рубцево зміненої тканини [25], зокрема стрій, а також ознак фото- та хроностаріння шкіри [22,26,27,28]. Згідно з дослідженнями, синергія гіалуронової кислоти і сукцинату натрію сприяє вираженішому росту фібробластів, синтезу колагену та амінокислот неструктурованого матриксу основної речовини сполучної тканини шкіри [23]. Завдяки цьому реалізується комплексний, високоефективний підхід до омолодження та уповільнення старіння шкіри — через максимальне зволоження, антиоксидантну, протизапальну, антифіброзну дію, ефективний вплив на обмінні процеси шкіри.  Отримані результати дають змогу зробити висновок, що методом редермалізації можна успішно усувати виражені ознаки фотопошкодження шкіри, зокрема на шкірі голови.

Фахівці компанії-виробника препарату Предермаль під керівництвом і за безпосередньої участі співробітників Інституту трихології проводять велику дослідницьку роботу з пошуку та створення максимально ефективних методик і схем застосування препарату в трихології. З огляду на фармакологічні властивості, метаболічну активність і вагому доказову базу застосування препарату Предермаль, рекомендовано його застосування в комплексній терапії пацієнтів з ІА. Під час вибору техніки введення препарату враховувалися попередні дослідження, згідно з якими для корекції змін, локалізованих на поверхні шкіри волосистої частини голови, краще використовувати техніку серединного напажу по проділах на відстані 1 см. Рекомендовані протоколи: введення 3,0 мл препарату 1 раз на 4 тижні протягом 4 місяців, потім по 1,5 мл 1 раз на 4 тижні протягом 2 місяців. Надалі сеанси Предермаль для профілактики ІА слід повторювати 1 раз на 6 місяців.

Хірургічне відновлення волосяного покриву

Перш ніж пацієнт і лікар ухвалять рішення про хірургічне відновлення волосяного покриву, потрібно усунути інші причини тимчасового або постійного облисіння. У літніх пацієнтів інволюційна алопеція може обмежити обсяг донорського волосся. Проте за умови реалістичних очікувань пацієнта щодо результатів лікування інволюційна алопеція не є протипоказанням до хірургічного відновлення волосяного покриву. Відновна хірургія ідеально поєднується з медикаментозним лікуванням, спрямованим на запобігання подальшій втраті волосся та покращення росту, густоти і структури волосся [3].

Резюме

Волосся, що старіє, характеризується інертністю фолікула, яка відповідає пов'язаному з віком уповільненню інших процесів організму, порушенням пігментації волосяного стрижня, уповільненням росту волосся і зменшенням діаметра волосяного стрижня. Стан волосся залежить від спадкових і етнічних чинників, стану шкіри голови, звичок догляду за волоссям і його укладання, зовнішніх чинників і пошкоджень волосся, а також від якості харчування і загального стану здоров'я. Літні пацієнти страждають від різних станів, що впливають на волосся: нутрієнтних недостатностей, ендокринних порушень, ендогенних інтоксикацій, психологічних розладів і небажаних явищ, спричинених прийомом лікарських препаратів. Іноді симптоми очевидних патологічних станів хибно тлумачать як ознаки звичайного старіння, ігнорують і залишають без лікування. Тому, лікуючи літніх пацієнтів із проблемами волосся, важливо серйозно зважати на можливість проблеми із загальним станом здоров'я, що лежить в основі скарги пацієнта. Волосяний покрив забезпечує природний, проте не повний захист від впливу ультрафіолетового випромінювання. Шкіра волосистої частини голови, як і шкіра інших ділянок тіла, зазнає внутрішніх і зовнішніх процесів старіння, з типово вираженим сонячним еластозом. Як і при АГА, методами лікування інволюційної алопеції є міноксидил, топічний мелатонін, полігормональна терапія і відновна хірургія волосся. Сучасними профілактичними заходами можуть бути препарати й методики багатофакторної дії, що поєднують антиоксидантний, детоксикаційний, гепатопротекторний, метаболічний, протизапальний  і антифіброзний ефекти.


Ключові джерела

  1. Trueb R.M. Aging of hair // J Cosmet Dermatol. – 2005. – 4: 60–72
  2. Kligman AM (1988) The comparative histopathology of male-pattern baldness and senescent baldness. Clin Dermatol 6:108–118
  3. Трихология / А. Злотогорский, Д. Шапиро [и др.]; под ред. А. Литуса; пер. с англ. Ю. Овчаренко. – К.: Рудь, 2013. – 160 с., ил.
  4. Barman JM, Astore I, Pecoraro V (1965) The normal trichogram of the adult. J Invest Dermatol 44:233–236
  5. Trüeb R.M. Hormone und Haarwachstum // Hautarzt. — 2010. — 61:487–95.
  6. Wolff JL, Starfield B, Anderson G (2002) Prevalence, expenditures, and complications of multiple chronic conditions in the elderly. Arch Intern Med 162(20):2269–2276
  7. Ткачев Что точнее — измерение или генератор случайных чисел? Закат стероидной иммунохимии
  8. Thirunavukkarasu V., Nandhini A.T., Anuradha C.V. Fructose diet-induced skin collagen abnormalities are prevented by lipoic acid. Exp. Diabesity. Res. 2004;5(4):237–44.
  9. Бобейко Ю.С. Количественные и качественные характеристики аминокислотного пула у больных очаговой алопецией // Медицина сегодня и завтра. – 2003. – № 1. – С. 64–67.
  10. Sieve B (1941) Darkening of gray hair following para-aminobenzoic acid. Science 94:257–258
  11. Trueb R.M. et al., The Value of Dietary Supplements: Results of a Double-Blind Placebo-Controlled Study with Oral Combination of Cystine, Yeast and Pantothenic Acid. – 2005
  12. Овчаренко Ю.С. Диффузная алопеция: диагностика и лечение//Дерматологія та венерологія. - 2011, №3(53). – с.78-84.
  13. Болотная Л.А. Терапевтическая коррекция эндогенной интоксикации у больных хроническими воспалительными дерматозами. – Украинский журнал дерматологии, венерологии, косметологии. -2014. - №3(54). С. 11-16.
  14. Fabisch W (1980) Psychiatric aspects of dermatitis artefacta. Br J Dermatol 102:29–34
  15. Boukamp P (2005) Skin aging: a role for telomerase and telomere dynamics? Curr Mol Med 5:171–177
  16. Sperling LC, Lupton GP (1995) Histopathology of nonscarring alopecia. J Cutan Pathol:97–114
  17. Yaar M, Eller MS, Gilchrest BA (2002) Fifty years of skin aging. J Investig Dermatol Symp Proc 7:874–887
  18. Kao SH, Liu CS, Wang SY et al (1997) Ageing-associated large-scale deletions of mitochondrial DNA in human hair follicles. Biochem Mol Biol Int 42:285–298
  19. Yamamoto Y, Gaynor RB (2001) Therapeutic potential of inhibition of the NF-kappaB pathway in the treatment of inflammation and cancer. J Clin Invest 107:135–142
  20. Thestrup-Pedersen K, Hjorth N (1987) Rod skalp. En ikke tidligere beskrevet harbundssygdom? Ugeskr Laeger 149: 2141–2142
  21. Brincat M, Moniz CF, Studd JW et al (1983) Sex hormones and skin collagen content in postmenopausal women. Br Med J (Clin Res Ed) 287:1337–1338
  22. Коржов В. Сукцинат натрия // cabines ukraine / февраль 2011, стр.60-61.
  23. К вопросу об экзогенной регуляции физиологической регенерации кожи человека. В.А. Березовский, О.В. Богомолец, Н.Н.Деркач, И.Г. Литовка, С.П. Весельский, Л.Л. Лукаш, Т.А. Рубан, Р.В. Янко - Украинский журнал дерматологии, венерологии, косметологии, №3- 2011
  24. Stern R (August 2004). «Hyaluronan catabolism: a new metabolic pathway». Eur J Cell Biol 83 (7): 317-25. PMID 15503855
  25. Коркунда С., ГригорьеваТ. Попередження патологичного рубцювання // Нувель Естетік 3 (61)/2010, стр. 28-34
  26. Медведева И. Редермализация – эффективный метод коррекции фотостарения. 4 Les nouvelles esthetiques 3/2013
  27. Цепколенко В, Зацерклянный А. РЕДЕРМАЛИЗАЦИЯ с позиций ДОКАЗАТЕЛЬНОЙ МЕДИЦИНЫ //Нувель Эстетик 5 (63)/2010, стр. 39.
  28. Наумчик Г., Юцковская Я. РЕДЕРМАЛИЗАЦИЯ ПЕРИОРБИТЕЛЬНОЙ ЗОНЫ Эстетическая медицина, 2014.-N 2.-С.253-255.